Як комунікувати
про профілактику?

Найпоширеніші проблеми, з якими можна стикнутися у кризових комунікаціях сьогодні, а також приклади їх подолання за допомогою поведінкової науки.

ЧАСТИНА ПЕРША
Ви не враховуєте причини, через які люди зараз не роблять те, що треба
Проблема №1
Чому так стається?
Комунікаційники фокусуються на меседжах, але забувають про можливі причини помилок, які люди вже роблять.

Що можна зробити?
Замість того, щоб загальними фразами мотивувати людей залишатися вдома, пропонуємо вам розібрати причини, чому зараз вони цього не роблять. А потім адресувати кожну з причин окремо, аби мінімізувати бар'єри.

Готові рішення для комунікації:
Умова:
Якщо люди не розуміють, для чого взагалі карантин, просто та зрозуміло підкресліть у повідомленні причину.
Приклад:
«Контактуючи з іншими людьми ви ризикуєте захворіти, будь ласка, залишайтеся вдома. Це необхідно, аби уповільнити розповсюдження коронавірусу та дати можливість лікарям врятувати тих, хто вже захворів».
Умова:
Люди можуть не вміти планувати свої покупки та раціон, тому їм доводиться виходити до супермаркету кожні кілька днів.
Приклад:
«Коронавірус розповсюджується через контакти з людьми. Тому важливо уникати місць, де їх зазвичай багато. В тому числі супермаркетів. Аби виходити в магазин якомога рідше, завчасно складіть повний список продуктів на два тижні.
Якщо ви бачите, що скоро якийсь із продуктів закінчиться, замовте його через сайт доставки завчасно.
Умова:
Люди занадто оптимістично налаштовані та думають, що з ними точно нічого поганого не станеться. Аби виправити це, підкресліть у повідомленні чіткі наслідки недотримання карантину та максимально наблизьте їх до аудиторії.
Приклад:
«Контактуючи з людьми, ви ризикуєте заразитися самі та заразити інших, навіть не помітивши цього. Коронавірус можна переносити, не маючи жодних симптомів. Якщо хвора людина не залишається дома, вона здатна заразити 45 людей протягом двох тижнів, а 2000 протягом місяця».
Ваше повідомлення занадто довге та написане складною мовою
Проблема №2
Чому так стається?
Люди за природою схильні економити енергію та не витрачатимуть її на складні інструкції, тим паче, коли довкола так багато інформаційного шуму.

Що можна зробити?
Написати повідомлення простою мовою та дохідливо пояснити суть дій.

Готові рішення для комунікації:
Типовий приклад складної комунікації:
«Задля гарантування своєї безпеки та безпеки своїх близьких самоізолюйтеся. Перебувайте на карантині та утримайтеся від спілкування з оточуючими. Обов'язково дотримуйтеся загальної гігієни, адже поширення коронавірусної інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом за наявності соціальних контактів».
Приклад того, як можна спростити повідомлення:
«Коронавірус можна переносити без симптомів, непомітно заражуючи інших. Аби не підчепити вірус та не передати його далі, залишайтеся вдома. Спілкуйтеся з близькими лише телефоном або онлайн. Виходьте так рідко, як тільки зможете. В будь-якому приміщенні одягайте маску, а повернувшись додому, ретельно помийте руки з милом 20 секунд».
Люди не відчувають, що ваше повідомлення стосується саме їх
Проблема №3
Чому так стається?
Якщо ви звертаєтеся до всіх одразу, конкретна людина може не прослідкувати конкретного зв'язку зі своїми діями і подумати, що звертаються не до неї.

Що можна зробити?
Важливо максимально персоналізувати комунікацію. Ви можете згадати групу людей, до якої належить цільова аудиторія, або навіть звернутися до конкретних осіб на ім'я.

Готові рішення для комунікації:
Приклад занадто узагальненого звернення:
  • Громадяни
  • Мешканці міста
  • Батьки
  • Шановні
  • Власники квартир
Приклад більш персонального звернення:
  • Кияни
  • Жителі вулиці Пушкінська
  • Мешканці дому №8
  • Студенти червоного корпусу університету імені Тараса Шевченка (можна також додати фото корпусу)
  • Батьки дітей, що навчаються в гімназії №1
Люди не розуміють, хто саме до них звертається
Проблема №4
Чому так стається?
Аудиторія може упереджено ставитися до повідомлень, що не підписані або йдуть від незнайомої організації або їм.

Що можна зробити?
Зазначте, хто саме звертається до цільової аудиторії з цією комунікацією: джерело повинне бути релеватним та вартим довіри.

Готові рішення для комунікації:
Приклад занадто узагальненого звернення:
  • Адміністрація
  • Працівники сфери охорони здоров'я
  • Експерти
Приклад більш персонального звернення:
  • Лікарі, що сьогодні лікують людей від наслідків коронавірусу
  • UNICEF
  • Міністерство охорони здоров'я України
  • Всесвітня організація охорони здоров'
Ваша комунікація викликає паніку або відштовхує людей
Проблема №5
Чому так стається?
Коли люди бояться або ви їх критикуєте, вони сихильні закриватися та уникати контакту з такою комунікацією.

Що можна зробити?
Замініть нейтральні та залякуванні меседжі на більш дієві та чіткі.

Готові рішення для комунікації:
Занадто загальний та абстрактний варіант:
  • Уникайте контактів
  • Самоізолюйтеся
  • Залишайтеся на карантині
Більш простий та зрозумілий варіант:
  • Тримайте соціальну дистанцію
    (може сприйматися, як навмисне відокремлення від людей загалом, що є повною протилежністю згуртованим діям, так сильно необхідним у боротьбі з пандемією).
Занадто загальний та абстрактний варіант:
  • Тримайте соціальну дистанцію
(може сприйматися, як навмисне відокремлення від людей загалом, що є повною протилежністю згуртованим діям, так сильно необхідним у боротьбі з пандемією).
Більш простий та зрозумілий варіант:
  • Тримайте фізичну дистанцію
    (переводить акцент на ті самі півтора метра між вами та іншою людиною, не зачіпаючи ваш моральний зв'язок та не розповсюджуючись на емпатію).
  • Тримайте здорову дистанцію
    (дає відчуття безпеки, акцентує на турботі саме про власне та чуже здоров'я, а не про відсутність чи наявність контактів з іншими, а також апелює до здорового глузду).
Варіант, що породжує паніку:
  • Ця криза призведе до катастрофічних наслідків, адже люди діятимуть егоїстично. За кілька тижнів ми вся країна опиниться в хаосі та анархії.
Варіант, що спонукає до спільних дій:
  • Незалежно від того, хто ви та звідки, сьогодні у цьому ми всі разом. Якщо кожен із нас тимчасово змінить свою поведінку, аби захистити себе, свої сім'ї, сусідів та громади, нам вдасться захистити одне одного.
Варіант, що акцентує на індивідуальних потребах:
  • Зараз ми повинні знизити податки, аби переконатися, що робоча сила має додатковий дохід, необхідний для догляду за собою та своїми родинами.
Варіант, що акцентує на потребах суспільства:
  • Аби підтримати економіку країни, ми маємо подбати одне про одного, особливо про найбільш вразливих сьогодні людей. Наш уряд повинен забезпечити людям захист, необхідний для подолання кризи. А саме продовжити соціальні виплати тим, хто їх потребує, та зміцнити систему охорони здоров'я.
Люди не розуміють реальні наслідки своїх дій
Проблема №6
Чому так стається?
Користь від впровадження карантину відтермінована у часі, а терпіти ізоляцію людям доводиться вже зараз. Навіть якщо аудиторія хоче добра для суспільства, в такій ситуації вона буде схильна уникати втрат та міняти велику вигоду в майбутньому на зменшення страждань вже зараз.

Що можна зробити?
Максимально візуалізуйте наслідки дій людей та наблизьте їх у часі.

Готові рішення для комунікації:
Акцент на наслідках, що призведуть до зараження:
«Ви можете переносити вірус без симптомів. Якщо ви виходите на вулицю, то можете заразити 45 людей протягом двох тижнів, а 2000 протягом місяця».
Акцент на наслідках перевантаження системи охорони здоров'я:
«Якщо ви не залишаєтеся вдома, то ризикуєте заразитися коронавірусом. Якщо всі робитимуть, як ви, то системі охорони здоров'я не вдасться врятувати таку кількість хворих одночасно».
Акцент на наслідках недотримання гігієни:
«Коронавірус може жити на поверхнях від кількох годин до п'яти днів. На дверних ручках він може залишатися найдовше, тому не торкайтеся їх голими руками».
Приклад нагадувань, що ілюструють можливі наслідки
Люди знають, чого робити не можна, але залишаються розгубленими
Проблема №7
Чому так стається?
Комунікація може забороняти одразу цілу низку дій, але не показувати жодного прикладу альтернативної поведінки. Аудиторія залишається із запитанням «якщо робити те, що ми робили завжди, не можна, то що нам тоді робити?».

Що можна зробити?
Замінити заборони старої поведінки на приклади нової поведінки таким чином, щоб люди відчували впевненість у своїх діях та могли контролювати ситуацію.

Готові рішення для комунікації:
Приклади заборон:
  • Не виходьте з дому
  • Не торкайтеся обличчя
  • Не ігноруйте гігієну
  • Не панікуйте
  • Не вітайтеся рукостискання
Приклади альтернативних дій – рішення:
  • Залишайтеся в себе вдома
  • Тримайте руки в кишенях або на столі перед собою
  • Мийте руки з милом або дізінфікуйте санітайзером
  • Зберігайте спокій та будьте прикладом для інших
  • Замініть привітальне рукостискання на помах руки, жест намасте, доторкання ліктями чи носками взуття
Люди не бачать позитивного прикладу більшості
Проблема №8
Чому так стається?
Люди – соціальні тварини, еволюційно ми звикли наслідувати дії інших. Чим більш масовою є поведінка та чим більше вона схвалюється у конкретному суспільстві, тим більше в неї шансів на поширення.

Що можна зробити?
Показати, що переважна більшість людей вже чинить правильно, і це цінується в суспільстві. За своєю природою люди не хочу бути в меншості, до якої погано ставитиметься решта. Також людям властиво прагнути виглядати добре у своїх очах. Окрім того, ефективно буде дати позитивну рольову модель та показати, що відомі люди, спортсменки, співаки, політики – також дотримуються правил.

Готові рішення для комунікації:
Приклад повідомлення в середині організації:
«95% працівників нашої компанії прийняли важливе рішення сидіти вдома на карантині та працювати віддалено. Дякуємо їм за допомогу у боротьбі з коронавірусом».
Приклад реального повідомлення:
«Переважна більшість громадян нашої країни різного віку вважає, що до загрозу коронавірусу слід сприймати надзвичайно серйозно. Тому вони залишаються вдома, залишайтеся і ви».
Приклад повідомлення із залученням зірок:
«Ліонель Мессі, так само, як інші відомі футболісти, зараз тренуються вдома, щоб не порушувати карантин. Вони розуміють, що людські життя набагато важливіші за спорт».
Люди чують узагальнені заклики, проте не розуміють, що конкретно робити
Проблема №9
Чому так стається?
Меседжі занадто абстрактні та не пояснюють конкретні кроки, завдяки яким аудиторія може досягнути бажаного ефекту.

Що можна зробити?
Розбийте узагальнену вимогу на чіткі конкретні кроки та зробіть їх привабливими та простими у виконанні.

Готові рішення для комунікації:
Замість меседжу «дотримуйтеся гігієни», можна дати інструкцію:
  • Купіть мило із запахом, який вам подобається, аби мити руки не лише тому що треба, а й тому, що приємно.
  • Наклейте стікери з нагадуванням помити руки на всіх потенційно небезпечних місцях: на вході в квартиру, навпроти унітазу, біля косметичного столика, на кухні біля тарілок.
  • Поставте нагадування про те, що потрібно мити руки, на заставку вашого смартфону. Тоді кожен раз, коли ви братимете його до рук, він нагадуватиме вам про те, що їх варто помити.
  • Біля умивальників наклейте слова улюбленої пісні або вірша, розрахованого на 20 секунд, та повторюйте їх кожного разу, коли миєте руки.
Замість меседжу «звертайтеся до лікаря» — конкретні дії:
Зверніть увагу:
  • якщо у вас лихоманка, кашель або вам важко дихати,
  • ви пропускаєте, що могли контактували з хворим на COVID-19;
  • ви нещодавно повернулися з країни, де поширений COVID-19
— залишайтеся вдома та телефонуйте до медичної служби.
Ваш лікар визначить, чи є у вас ознаки та симптоми COVID-19 та чи слід здавати аналіз. Якщо у вас є сильні симптоми, негайно зверніться до лікаря або невідкладної допомоги.
Замість меседжу «виходьте з дому лише у випадку крайньої потреби», можна запропонувати конкретний сценарій:
  • Плануйте харчування на тиждень для вас та вашої родини.
  • Проведіть дзвінок або відео-чат з друзями і родиною замість того, щоб зустрічатися особисто.
  • Раз на кілька днів виходьте на короткі прогулянки у свій двір чи парк в час, коли там менше за все людей. Зберігайте при цьому безпечну відстань близько 10 метрів від інших.
Люди бачать ваше повідомлення, але забувають робити те, про що ви просите
Проблема №10
Чому так стається?
Ваше повідомлення може бути відірваним від контексту, в якому люди виконують конкретну дію. Тому навіть якщо загалом вони згодні робити щось корисне, в момент, коли треба буде вчинити правильно, їм просто забракне нагадування.

Що можна зробити?
Зменшіть затримку у часі між тим, коли люди отримують повідомлення та коли можуть діяти. Нагадайте аудиторії про гігієну там, де в неї вже зараз є можливість помити руки та одразу після того, як люди могли їх забруднити.

Готові рішення:

Ваш чеклист ефективного повідомлення для зміни поведінки
1. Основним повідомленням ви доносите лише одну чітку думку.

2. Ваше повідомлення написане простою мовою та дохідливо пояснює суть дій, які треба зробити.

3. Замість того, щоб загальними фразами мотивувати людей залишатися вдома, ви адресуєте причини, чому зараз вони цього не роблять.

4. Ви максимально персоналізували комунікацію, згадали конкретну групу людей, до якої належить цільова аудиторія, або навіть звертаєтеся до конкретних осіб на ім'я.

5. Ви зазначаєте, хто саме звертається до цільової аудиторії та даєте коротке пояснення, чому вам варто довіряти.

6. Ви максимально візуалізуйте наслідки дій людей та наближаєте їх у часі.

7. Ви замінюєте заборону старої поведінки на приклади нової поведінки таким чином, щоб люди відчували впевненість у своїх діях та могли контролювати ситуацію.

8. Ви демонструєте, що переважна більшість людей вже чинить правильно, і це цінується в суспільстві.

9. Ви розкладаєте узагальнену вимогу на чіткі конкретні кроки та робите їх привабливими для цільової аудиторії.

10. Ви зменшуєте затримку в часі між тим, коли люди отримують повідомлення та коли можуть діяти. Ви нагадуєте про поведінку у момент, коли люди мають можливість її виконати.

Перевірте себе
Пропонуємо вам пройти експрес-тест, щоб краще запам'ятати матеріал частини. Аби подивитися відповідь, натисніть на плюс.
1. Почнемо з простого: чому, на вашу думку, люди можуть не виконувати дії, які здатні врятувати життя десяткам тисяч українців? Наприклад, не сидять вдома під час карантину.
Проблема якраз у тому, що причина не одна. Їх може бути безліч – від небажання змінювати свої звички та нерозуміння наслідків своїх дій до хорошої погоди, яка ніби спеціально виманює людей на вулиці. Аби пропрацювати цей момент, слід визначити основні патерни поведінки та у комунікації спрацювати на їхнє випередження.
    2. Ви читаєте на листівці фразу «Задля забезпечення своєї безпеки та безпеки своїх близьких самоізолюйтеся. Перебувайте на карантині та утримайтеся від спілкування з оточуючими. Обов'язково дотримуйтеся загальної гігієни, адже поширення коронавірусної інфекції відбувається повітряно-крапельним шляхом за наявності соціальних контактів». Що тут не так?
    Якщо коротко, то все. Якщо трохи довше, то повідомлення написано складною мовою, з використанням канцеляриту та розпливчастих формулювань. Аудиторія не має витрачати час на розшифровування того, що комунікаційники хотіли сказати. Той самий сенс можна передати простіше.

    Наприклад: «Коронавірус поширюється, як звичайний грип. Переносити інфекцію можна без симптомів, непомітно заражуючи інших. Аби не підчепити вірус та не передати його далі, залишайтеся вдома. Спілкуйтеся з близькими лише телефоном або онлайн. Виходьте так рідко, як тільки зможете. В будь-якому приміщенні одягайте маску, а повернувшись додому, ретельно помийте руки з милом протягом 20 секунд».
    3. Уявіть, що вам потрібно привернути увагу людей. Ви знаєте, що залякування працює. Будете використовувати цей прийом?
    Залякування насправді працює, але найефективніше – для одноразових дій. Тобто якщо ви хочете, аби люди один раз звернули увагу на необхідність миття рук, можна сказати, що брудні руки призводять до хвороб. Але якщо ви хочете побудувати звичку мити руки, то самого залякування буде недостатньо. Аби людина хотіла робити щось знову і знову, вона повинна отримувати і позитивне підкріплення.
    4. Яке словосполучення ви обрали б, аби пояснити потребу не контактувати з іншими людьми: «дотримуйтеся соціальної дистанції», «дотримуйтеся фізичної дистанції» чи «дотримуйтеся здорової дистанції» і чому?
    Словосполучення «соціальна дистанція» – може сприйматися, як навмисне відокремлення від людей загалом, що є повною протилежністю згуртованим діям, так сильно необхідним у боротьбі з пандемією. Натомість вираз «тримайте фізичну дистанцію» переводить акцент на ті самі півтора метри між вами та іншою людиною, не зачіпаючи ваш моральний зв'язок та не розповсюджуючись на емпатію. Ще ефективнішим потенційно може бути вираз «тримайте здорову дистанцію». Адже він, у порівнянні з попередніми, дає відчуття безпеки, акцентує на турботі саме про власне та чуже здоров'я, а не про відсутність чи наявність контактів з іншими, а також апелює до здорового глузду.
    5. Якщо ви хочете мотивувати людей дотримуватися загальної гігієни, як варто подавати їм це?
    Як мінімум, варто розбивши на чіткі та конкретні дії. Наприклад, перелічіть попунктно що треба мити руки 20 секунд з милом, не торкатися руками обличчя, бо ними ви торкаєтеся усіх інших, далеко не таких чистих, як людське личко, поверхонь, дезінфікувати свій телефон близько п'яти раз на день, тому що на ньому збирається невидимий для людського ока бруд, бактерії та віруси, що потім можуть потрапити на слизову оболонку.
    6. Сказавши повідомленні, що переважна більшість жителів вашого міста сидить вдома на карантині, якого ефекту ви можете досягти?
    Правило наслідування соціальних норм свідчить: людям властиво повторювати, поведінку інших, якщо вона а) масова, б) заохочується в суспільстві. До того ж, якщо мова уже про соціально правильні дії, бути серед більшості, що вчиняє добре, в аудиторії буде більше бажання, ніж серед меншості, що коїть лихо з жахливими наслідками.

    Корисні джерела

    Практичний гід уклали
    Експертка з комунікацій для соціальних і поведінкових змін, M.Sc., Ph.D., кураторка курсу з кризових комунікацій проекту ЄС для громадянського суспільства.
    Анастасія Нуржинська
    Співзасновниця креативної лабораторії та інтернет-журналу Platfor.ma, медіаменеджерка та дослідниця поведінкових наук.
    Марія Фронощук